+380 93 482 23 55
+380 98 593 66 09

Право - це мистецтво! Робимо все і навіть більше ...

Розірвання шлюбу, алгоритм дій

На сьогоднішній день існує декілька способів розірвання шлюбу.

Перший – добровільне розірвання шлюбу, коли обоє – і чоловік, і дружина – вирішили для себе, що їхній шлюб себе вичерпав і їм слід розійтися.

Якщо родина не мала дітей, то цей процес максимально простий. Достатньо подати спільну заяву до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання подружжя або одного з них в порядку ст.106 Сімейного кодексу України (далі – СК України). До заяви обов’язково слід долучити свідоцтво про шлюб. Державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться у такому випадку після закінчення одного місяця від дня подання відповідної заяви, якщо вона не була відкликана.

В даному випадку шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.

За приписами ст.107 СК України, якщо чоловіка чи дружину визнано безвісно відсутнім або ж недієздатним, для розірвання шлюбу достатньо заяви одного з подружжя копії рішення суду, на підставі якого таку особу визнано безвісно відсутньою або недієздатною, та свідоцтва про шлюб, що подаються до органу реєстрації актів цивільного стану.

Натомість, певні нюанси з’являються вже при розірванні шлюбу за спільною заявою подружжя, яке має дітей.

При наявності у родині дитини чи кількох, заява вже подається не до органів ДРАЦС, а до суду. При цьому, додатково подружжя має подати письмовий нотаріально посвідчений договір. У ньому має бути зазначено, з ким будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, тобто встановлена конкретна сума аліментів чи певний відсоток від заробітку, що визначено ст.109 СК України). Окрім того, в договорі варто прописати чіткі умови реалізації права на особисте виховання дітей (це стосується того, наскільки часто дитина зможе зустрічатися з тим з батьків, який проживатиме окремо, як довго проводитиме з ним час тощо).

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу (після спливу одного місяця від дня подання заяви), якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей (ч.3 ст.109 СК України).

І напевно самим складним, як в моральному так і в матеріальному аспекті лишається спосіб коли батьки не домовилися про умови виховання та утримання дітей чи хтось із подружжя не бажає розлучатися, то в такому випадку рішення про розірвання шлюбу може прийняти лише суд.

У такому випадку позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя за місцем реєстрації чи проживання того з подружжя, хто не бажає офіційного розриву стосунків, що передбачено ч.1 ст.110 СК України.

Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини. Винятки -  якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка, як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.

Яким же чином відбувається розірвання шлюбу в судовому порядку?

Перш за все слід вказати, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства (ст.111 СК України).

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (ч.2 ст.114 СК України).

Яким обов’язковим вимогам має відповідати позовна заява про розірвання шлюбу щоб остання була прийнята судом із подальшим відкриттям в ній провадження?

Позовна заява про розірвання шлюбу подається в письмовій формі, в якій позивач викладає свої вимоги та їх обґрунтування.

Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб та документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір». До заяви також додається свідоцтво про шлюб, який розривається та копії свідоцтв про народження дітей, при цьому свідоцтво про шлюб в обов’язковому порядку має подаватись в оригіналі (у відповідності до постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», до позовної заяви про розірвання шлюбу додається оригінал свідоцтва про шлюб). Крім цього, до заяви може додаватись клопотання про розгляд справи за відсутності або за явки позивача (якщо явка осіб визнана обов’язковою, суд відповідними повістками-повідомленнями викликає учасників справи у судове засідання, в яких має бути зазначено інформацію про дату, час і місце судового засідання).

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Так, з 1 січня 2020 року розмір судового збору за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу становить 840,80 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, який станом на 01.01.2020 року становить 2102,00грн.).

 

  Контакти

м. Черкаси, 18000, вул. Небесної Сотні, 31, оф. 18

+380 93 482 23 55
+380 98 593 66 09
vovkpartners@gmail.com

Vovk&Partners
Дизайн та розробка - Vladyslav Kurilov

Наша компанія налічує професійних адвокатів та команду досвідчених юристів, які мають суттєвий досвід у відстоюванні прав та інтересів громадян, а також підприємств, установ, організацій.