Незаконний вирок суду підлягає оскарженню

Керуючим партнером ЮК «Вовк і партнери» адвокатом Андрієм Вовком на стадії досудового розслідування здійснювався захист колишнього співробітника одного з районних Держземагенств у Черкаській області, якому органи слідства інкримінували вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 368 КК України.
Підзахисний обвинувачувався в прийнятті пропозиції службовою особою про одержання неправомірної вигоди за вчинення такою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, тобто за ч. 3 ст. 368 КК України. Зокрема, за версією слідства клієнт ЮК «Вовк і партнери», перебуваючи на посаді завідувача сектору землеустрою та ринку земель відділу Держземагенства, в своєму службовому кабінеті запевняв громадянина С. у необхідності передачі йому 12 тисяч доларів США за погодження висновку про можливість відведення земельної ділянки площею 30 га на умовах оренди та отримавши згоду на передачу вказаних коштів, таким чином прийняв пропозицію про одержання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у великому розмірі.
Проте, як було встановлено під час розгляду обвинувального акту в суді, обвинувачений у ході розмов із громадянином С. жодного разу не говорив про необхідність передачі йому коштів в сумі 12 тисяч доларів США за вчинення певних дій в його інтересах. Дані обставини підтверджені і розсекреченими в установленому законом порядку матеріалами проведених негласних (слідчих) розшукових дій. Інших доказів, які б доводили протилежне, органом обвинувачення суду надано не було.
Тому логічно, що за вказаним епізодом обвинуваченого було визнано невинуватим та у цій частині виправдано.
Разом з тим, клієнта ЮК «Вовк і партнери» засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 368 КК України. Як встановлено органом досудового розслідування та підтримано судом, обвинувачений у лютому поточного року, в своєму службовому кабінеті висловив вимогу до громадянина С. про передачу йому грошових коштів в сумі 3 тисячі доларів США, з метою вирішення питання в Головному управлінні Держкомзему в Черкаській області щодо безперешкодного і швидкого розгляду проекту землеустрою про відведення в оренду земельної ділянки.
Згідно матеріалів кримінального провадження та обвинувального акту, обвинувачений 03.04.2015, близько 18.10 год., перебуваючи у власному автомобілі, зустрівся з громадянином С., який передав йому грошові кошти в сумі 3 тисячі доларів США, однак не довів свій злочинний умисел до кінця, направлений на одержання службовою особою неправомірної вигоди у значному розмірі, з причин, що не залежали від його волі, оскільки того ж дня, близько 16.00 год. він був ознайомлений з наказом про його звільнення із займаної посади.
З вказаним вироком суду в частині визнання винуватим клієнта ЮК «Вовк і партнери» за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 368 КК України неможливо погодитися виходячи з наступного:
- кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 15 КК України як замах на вчинення злочину, який не був доведений до кінця через обставини, які не залежали його волі, є завідомо невірною, оскільки він заяву про звільнення писав особисто, це було його бажання і на момент зустрічі з громадянином С. він достеменно знав, що вже не являється службовою особою Держкомзему, а тому отримуючи чи не отримуючи грошові кошти усвідомлював, що робив;
- з цього випливає, що і кваліфікувати його дії за ч. 3 ст. 368 КК України неможливо, так як на момент передачі коштів, обвинувачений не являвся службовою особою, що було доведено в суді;
- при винесенні вироку суд не вказав за якими кваліфікуючими ознаками засудив обвинуваченого, а саме: за вимагання і отримання неправомірної вигоди чи лише за прийняття пропозиції неправомірної вигоди;
- крім того, відсутні докази вимагання і отримання 3 тисяч доларів для вирішення якихось там «питань», оскільки були лише розмови про гроші на бензин, щоб завезти документи в Головне управління Держкомзему в Черкаській області;
- грошові кошти, які нібито передавалися обвинуваченому насправді він не хотів брати і громадянин С., розуміючи, що псується сценарій сам поклав їх у підлокітник між сидіннями водія і пасажира та вийшов з машини, відразу після чого відбулося затримання.
Враховуючи, що вказані факти виключають в діях обвинуваченого ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 368 КК України, вирок оскаржено та вже в апеляційній інстанції доводиться хибність позиції обвинувачення та незаконність прийнятого рішення судом.
1.pdf [37,64 Kb] (cкачиваний: 9)
2.pdf [100,06 Kb] (cкачиваний: 4)
3.pdf [105,29 Kb] (cкачиваний: 4)
4.pdf [100,83 Kb] (cкачиваний: 3)
5.pdf [92,86 Kb] (cкачиваний: 3)
6.pdf [92,86 Kb] (cкачиваний: 3)
7.pdf [75,24 Kb] (cкачиваний: 3)
8.pdf [76,96 Kb] (cкачиваний: 4)
9.pdf [78,8 Kb] (cкачиваний: 8) скачать dle 10.5фильмы бесплатно